читати гуморески остапа вишні

Крм того, О. Вишня провадив велику лтературно-громадську роботу: брав участь у дяльност лтературних об'днань «Плуг»  «Гарт», разом з В. Блакитним органзував  редагував журнал «Черво]ний перець», уходив до оргкомтету Сплки радянських пись]менникв Украни  Всесоюзного оргкомтету. З усх усюд з сво]м лихом до нього йшли прост люди, вн нкому не вдмовляв допомагав особисто кожному, а докучливими фейлетонами тиснув на представникв влади. Голова ВУЦВК Г. Петровський навть ревниво цкавився у письменника: «Хто, власне,  всеук]ранським старостою Петровський чи Остап Вишня?»

З ким би не зустрчався Павло Михайлович, де б не бував вн скрзь знаходив матерал для свох гуморесок. Так з'являлися «Усмшки» сльськ, кивськ, кримськ, мисливськ, театральн. А на початку 1920 х рр. його холостяцький будинок опромнила справжня усмшка Варвара Олексвна Маслюченко. Завзятий мисливець, рибалка  театрал уперше побачив майбутню дружи]ну в рол Жанни д'Арк у п'с Б. Шоу «Свята Анна». Вн був щасливим чоловком, турботливим батьком дочки Марйки.

Близький друг письменника М. Хвильовий писав: «"Усмш]ки" Остапа Вишн я полюбив. Полюбив х за те, що вони аромат]н, за те, що вони нжн, за те, що вони жорсток, за те, що вони смшн й водночас глибоко трагчн».

Мудрий  добродушний скептицизм Вишн породив його непорушне взаморозумння з мльйонами читачв. Вн умв пдкреслити анекдотичн контрасти, якими кишла крана того часу. Майстер парод  шаржу з задоволенням маскувався пд «простачка», вд нього вяло тим казковим дурником, перед яким пасують  мудрец,  корол. У свой пам'ятц «Про що я, нещасливий, змушений думати  писати» Вишня перелчував свох «друзв»: бюрократв, пдлабузникв, спекулянтв, вдвер]тих мерзотникв, браконьрв, хамв, алментникв, нтриганв та «нших сучих синв  пройдисвтв». У творах вн атакував слабкост свох землякв, був нещадний  мг убити смхом. ¶ часто слдом за свом улюбленим письменником М. Гоголем, якого перекладав з особливим натхненням, повторював: «Во]рога потрбно бити. Глузування боться навть той, хто вже нчого не боться на свт». Вишня вважав, що ма повне право жартувати над «чухранцями», тому що любить х, а «любити, мж ншим, це дуже важка робота».

Гумористична мова Вишн по народному соковита, ко]лоритна, жива, дотепна, багата на свою простоту, вона максимально бли]зька до звично сльсько  мсько говрки. Водночас у нй збережен й канони класично лтератури: комзм  гра слв, жа]рти, афоризми, приповдки, натяки, каламбури. Щоб читати  до кнця розумти його твори, люди вивчали укранську мову.

1922-й став роком могутнього  стрмкого злету Вишн в ук]ранськй гумористиц. До кнця двадцятих вн був уже автором 23 книг фейлетонв, гуморесок, нарисв, як за чотири роки пе]ревидавалися 42 рази, а збрник антирелгйних фейлетонв «Спра]ви небесн» витримав аж шсть перевидань.

«Перекладав я, перекладав, а потм  думаю соб: "Чому я перекладаю, коли можу фейлетони писати! А потм пись]менником можна бути. Он скльки письменникв рзних , а я ще не письменник. Квалфкац, думаю соб, у мене особливо нема, бухгалтер не знаю, що я, думаю соб, буду роби]ти?" Зробився я Остапом Вишнею  почав писати. ¶ пишу соб...».

Перший твр Павла Губенка Демократичн реформи Денкна (Фейлетон. Матералом для конституц бути не може) побачив свт за пдписом П. Грунський у кам'янець-подльськй газет Народна воля 2 листопада 1919 р. Тут було надруковано ще клька фейлетонв молодого письменника, а з квтня 1921 p., коли вн став працвником республкансько газети Вст ВУЦВК , розпочинаться перод його активно творчост  систематичних виступв у радянськй прес.

Та, як згадував письменник, вн не збирався присвятити себе медицин. Тож, працюючи в лкарн, старанно налягав на самоосвту, склав екстерном екзамен за гмназю  в 1917p. вступив до Кивського унверситету; одначе скоро залишив навчання  повнстю вддався журналстськй  лтературнй прац.

Закнчив молодший Губенко школу 1907 р. у чин вйськово]го фельдшера  був закрплений за 169 м пхотним полком у Кив, де шсть рокв вдпрацьовував сво навчання. 1914 р. вн звльнився з служби  влаштувався на роботу до Кивсько залз]нично лкарн. Посада фельдшера врятувала його вд призову до арм пд час Першо свтово вйни. При Укранськй Народ]нй Республц вн завдував Медико сантарним управлнням мнстерства шляхв сполучень, але в кабнетах сидти не любив. Губенко, ризикуючи життям, працював у сантарних потягах, заповнених тифозними хворими. Вн допомагав людям не тль]ки лками, але й смшними анекдотами, як сам складав  чудово розповдав.

Батько служив у помщиц фон Рот прикажчиком. Вдчуваючи любов сина до читання, намагався дати йому пристойну освту. Павликов не було й шести рокв, коли його вддали до сльсько школи, а псля  закнчення до двокласно у м. Зньков, звдки вн вийшов з правом роботи поштово телеграфним чиновником 14 го розряду. Але оскльки хлопчику йшов на той час лише тринадцятий рк, навчання його не завершилося. Мати повезла Павла до Кива у вйськово фельдшерську школу.

Павло Губенко народився 13 листо]пада 1889 р. на хутор Чечва бля с.Грунь, що на Полтавщин (нин Охтирський р н Сумсько обл.). Через 60 рокв псля ц под на схил свого вку, вн без лукавого усмху запише в щоденнику: «Я такий соб Павлушка, селянський син, бгав без штанв, ...жбурляв картоплю, драв горобцв, била мене мати вником, навть горнятка]ми череп'яними кидала в голову. Спасиб матер!»

Навть про таку серйозну подю, як власне народження, Виш]ня говорив з чималою часткою добро усмшки: «Мене витягнули з колодязя, коли напували корову Оришку».

Остап Вишня все життя був веселою, оптимстичною людиною  свом темпе]раментом так заражав оточуючих, що т забували про будь як проблеми  турбо]ти. В народ Остапа Вишню любили. За його характер добрий  чуйний. Вишня вмв завжди вислу]хати людей; переживав ус людськ бди як сво особист; у «чужих» справах писав, дзвонив, здив  ходив на прийоми до вдпов]дальних й впливових людей. ¶, звичайно ж,P за його вмння донести до слухача так дотепн й актуальн гуморески, вд яких кожен мг нарвати пупа . В цьому вн був справжнм майстром гумору. PP

Гумор найкращий порадник у важкй ситуац  кращ лки вд усх хво]роб. Щирий смх над собою помч]ник подвйний. Цю давньою мудрстю користувався Павло Михайлович Губенко, вдомий укранцям як Остап Вишня, письменник, незамнний гуморист  сатирик.

До 120 рччя вд дня народження Остапа Вишн

НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ ПЕРЕСМ¶ШНИК

Календар знаменних та пам'ятних дат

..: Новини  Под :..

До 100 рччя вд дня народження С.¶.Олйника